Соціометрія - теорія вивчення
міжособових відносин, автором якої є австрійсько-американський психолог та соціолог Якоб Морено. Рідше соціометрією називають методику вивчення внутрішніх групових зв'язків та ієрархії в
маленьких групах осіб.
Під соціометрією розуміють методи
дослідження структури міжособистісних відносин в малій соціальній групі шляхом вивчення виборів,
зроблених членами групи по тих чи інших соціометричних критеріях. Термін
«соціометрія» в перекладі з латини означає вимірювання міжособистісних
взаємин у групі. У суспільних науках він постав наприкінці XIX ст. у зв'язку зі
спробами застосування математичних методів до вивчення соціальних явищ. Основна
заслуга у створенні методології соціометричних досліджень, сукупності
вимірювальних процедур і математичних методів обробки первинної
інформації належить соціопсихологу Якобу Морено(1889—1974). Виробивши свою
систему структурного аналізу малих груп, Морено сформулював і стратегічне
завдання соціометрії. Воно, на його думку, полягає у забезпеченні таких умов на
виробництві і в житловому приміщенні, за яких люди працювали і жили б в оточенні
симпатичних і симпатизуючих їм людей.
Соціометричне опитування істотно
відрізняється від інших видів соціологічного дослідження за
характером вихідних даних, способами
їхнього представлення, процедурою опитування та методах аналізу зібраної
інформації. На відміну від інших видів опитування результатом виміру тут є не
характеристика респондента (тобто значення ознаки, виміряної в тому чи
іншому типі шкали), а взаємини між
респондентами. Якщо в інших видах опитування відповідь усіх респондентів на
будь-яке запитання породжує розподілення опитаних за ознакою, що відповідає
даному запитанню, то відповіді всіх членів групи на дане соціометричне
запитання породжують структуру відносин. Ця відмінність призводить до виникнення
спеціальних способів представлення зібраних даних:отримана структура
представляється у вигляді спеціального малюнку (соціограми) або таблиці
(соціоматриці).
Щоб отримати повну
інформацію про характер міжособистісних стосунків у групі, треба визначити ступінь
взаємної симпатії - антипатії її членів. Зважаючи на це, критеріями вибору
повинні бути питання як позитивні (спрямовані
на виявлення симпатії між людьми), так і негативні (спрямовані на виявлення антипатії).
Оскільки
міжособистісні стосунки завжди розгортаються у групі на двох рівнях -
формальному та неформальному, то досліджуваний повинен здійснити вибір стосовно
двох сфер - сфери спільної
діяльності та сфери дозвілля.
Отже, індивідуальна соціометрична
картка містить 4 питання і може мати такий вигляд:
Прізвище, ім’я досліджуваного Дата дослідження
|
|||||
Клас
|
Класний керівник
|
||||
№
|
Сфера
|
Питання
|
Вибори
|
||
1
|
2
|
3
|
|||
1.
|
Навчання
|
Кого Ви обрали б президентом класу?
|
|||
2.
|
Кого Ви не обрали б президентом класу?
|
||||
3.
|
Дозвілля
|
Кого Ви запросили б на своє день народження?
|
|||
4.
|
Кого Ви не запросили б на своє день народження?
|
||||
Табличний етап обробки даних
передбачає побудову соціоматриці - таблиці, за допомогою якої узагальнюються
результати опитування.
Міжособистісні стосунки в
досліджуваній групі за критеріями симпатії - антипатії у сфері навчальної
діяльності або у сфері дозвілля.
Соціоматриця повинна містити такі
основні відомості про групу:
1)
список членів групи, які роблять вибори (Хто вибирає). Кожному досліджуваному
у списку присвоюється відповідний порядковий номер. Для полегшення подальшої
інтерпретації спочатку записують прізвища, імена юнаків, а потім дівчат;
2)
список членів групи, кого вибирають (Кого вибирають). Для того, що не
загромаджувати соціоматрицю великою кількістю інформації, замість прізвищ та імен
досліджуваних записують лише їх порядкові номери;
3)
на соціоматриці одночасно фіксуються як позитивні «+»,
так і та негативні «-» вибори кожного досліджуваного;
4)
для кожного з досліджуваних необхідно підрахувати
загальну кількість:
•
отриманих позитивних виборів;
•
отриманих взаємних позитивних виборів;
•
отриманих негативних виборів;
•
отриманих взаємних негативних виборів;
5)
для групи підрахувати загальну кількість:
•
позитивних виборів;
•
взаємних позитивних виборів;
•
негативних виборів;
•
взаємних негативних виборів.
Графічний етап передбачає
побудову соціограми на основі соціоматриці. Соціограма - це графічне зображення взаємин
учнів класу за відповідями на соціометричні питання. Соціограма дозволяє наочно
проілюструвати і більш глибоко проаналізувати групові взаємозв’язки.
Соціограма складається з IV
концентричних кіл, між якими розміщені номери обстежуваних:
І коло - реєструє досліджуваних із груповим
статусом «соціометрична зірка» (ті досліджувані, які отримали 6 і більше
позитивних виборів, тобто вони мають вдвічі більше середньої кількості
виборів);
коло - реєструє тих
досліджуваних, яким у групі «надають перевагу» (отримали 3-5 позитивних
виборів, або середня кількість виборів);
II
коло - реєструє досліджуваних із груповим статусом
«знехтувані» (отримали 1-2 позитивні вибори, тобто число виборів менше
середнього);
III коло - реєструє
досліджуваних із груповим статусом «ізольовані» (не отримали жодного позитивного вибору).
По вертикалі соціограма ділиться
на дві рівні частини. В одній
частині позначаються дівчата, в іншій - юнаки. Такий поділ дозволяє краще
простежити характер міжстатевих зв’язків у групі.
На соціограмі записуються
порядкові номери досліджуваних. Зазвичай порядковий номер досліджуваних дівчат записується в колі. Порядковий
номер досліджуваних юнаків записується у
трикутнику.
Вибори, зроблені та отримані
кожним з досліджуваних, на соціограмі позначаються стрілочками. Позитивні
вибори - суцільні стрілочки, негативні вибори - пунктирні стрілочки.
Для ліпшої наочності чи при
великій кількості учнів у класі доцільно креслити різними кольорами.
Індексологічний етап. Для
виявлення кількісних характеристик відношень в групі використовують соціометричні індекси. Виділяють дві групи
індексів - персональні соціометричні індекси та групові соціометричні індекси.
До персональних соціометричних індексів
відносяться індекси позитивного і негативного соціометричного статусу
досліджуваного, які характеризують його положення в групі, потенційну здатність
до лідерства.
Індекс
позитивного статусу обраховується за формулою:
С+=В+/N
– 1,
де С+
- індекс позитивного статусу, В+ - кількість позитивних виборів, N –
число членів групи.
Індекс негативного статусу
обраховується за формулою:
С-=В-/N
– 1,
де С-
- індекс негативного статусу, В- - кількість негативних виборів, N –
число членів групи.
Чим вищий індекс позитивного
соціометричного статусу і чим нижчий індекс негативного соціометричного статусу
має досліджуваний, тим більший конструктивний вплив він здійснює на членів
своєї групи, тим комфортніше почуває себе у взаємостосунках з ними, потенційна
здатність до лідерства у нього зростає. Високий індекс негативного статусу у
поєднані з низьким індексом позитивного статусу свідчитиме про протилежні
характеристики положення досліджуваного у групі.
Груповим соціометричним індексом
є індекс групової згуртованості. Цей індекс визначається за формулою:
КВ = R1/R,
де
КВ - коефіцієнт взаємності, R1
– кількість взаємних позитивних виборів, R - загальна кількість
позитивних виборів у групі.
Значення індексу групової
згуртованості
|
Рівень
групової згуртованості
|
0 - 0,49
|
Низький
|
0,5 - 0,59
|
Нижче середнього
|
0,6 - 0,69
|
Середній
|
0,7 - 0,85
|
Вище середнього
|
0, 85 - 1
|
Високий
|
Немає коментарів:
Дописати коментар