В даний
час інтенсивно обговорюється і досліджується феномен "залежності від
Інтернету", або Інтернет - адикції (Internet Addiction Disorder, чи IAD)
[3].
Актуальність
дослідження зумовлена змінами, що за останні десятиріччя відбулись у сфері
комп’ютерних інформаційних технологій і систем телекомунікацій. Різке
збільшення кількості користувачів (всесвітньою мережею Інтернет в Україні у
2003 році активно користувались 2,5 % населення, причому, щомісячний приріст
користувачів становив приблизно 10 %, у березні 2005 року частка користувачів
склала 10,5 % населення, а у жовтні 2010 року частка користувачів Інтернету в
Україні становила 26,9 %) перетворило Інтернет із системи зберігання й передачі
надвеликих обсягів інформації у новий вимір соціальної реальності й сферу
соціально-психологічної активності величезної кількості людей. У користувачів
комп’ютерних мереж виникає цілий ряд психологічних феноменів – інтересів,
мотивів, цілей, потреб, установок, а також форм соціально-психологічної
активності, безпосередньо пов’язаних із цим новим середовищем. Зокрема усе
більшої актуальності набуває проблема патологічного використання Інтернету.
Йдеться про так-звану «Інтернет-залежність» (Інтернет-адикція, віртуальна
адикція). Проблему вивчали як зарубіжні (К. Янґ, А. Ґолдберґ, Д. Ґрінфілд, Дж.
Сулер, Р. Девіс, М. Орзак, М. Ґріффітс, А. Войскунский, А. Єгоров, Н.
Кузнєцова, А. Андрєєв, А. Анциборов, В. Астафєв, В. Бурова, Л. Пережогін), так
і вітчизняні дослідники (Т. Карабин, О. Петрунько, В. Посохова, А. Церковний),
однак досі не розроблена чітка та загальноприйнята система критеріїв цієї
залежності та недостатньо вивчені її чинники.
Однією з основних особливостей
Інтернет-середовища є його унікальні можливості для комунікації, самовираження
і самовизначення, для так званих «ігор з ідентичністю» (К. Янґ, С. Таркл, Є.
Бєлінская, А. Жичкіна, Дж. Сулер, Н. Чеботарьова, І. Шевченко). Саме можливість
створювати віртуальну самопрезентацію, котра допомагає компенсувати
незадоволеність реальним Я, є одним із чинників Інтернет-залежності.
Феномен особистісної ідентичності досліджували
як зарубіжні (Е. Еріксон, М. Малер, О. Кернберґ, Дж. Марсіа, А. Ватерман, Х.
Ґротевант, П. Вайнрайх, М. Берзонскі, X. Теджфел, Дж. Тернер, Ґ. Брейкуелл, Дж.
Мід, Ч. Кулі, І. Ґоффман, Р. Фогельсон, І. Кон, Ю. Овчіннікова, Є. Соколова, Н.
Бурлакова, Ф. Лєонтіу), так і вітчизняні психологи (І. Середняцька, О.
Довгань), у той же час проблема особистісної ідентичності особи в новій
соціальній ситуації Інтернет-середовища досліджена недостатньо. Зважаючи на те,
що «ігри з ідентичністю» стають однією з поширених, зокрема, патологічних форм
соціально-психологічної активності в Інтернет-середовищі, аналіз проблеми
особистісної ідентичності схильних до Інтернет-залежності осіб, без сумніву, є
надзвичайно важливий.
У
найзагальнішому вигляді Інтернет - залежність (Internet addiction) визначається
як "нехімічна залежність від користування Інтернетом" (Griffits,
1996). Поведінково Інтернет - залежність виявляється в тому, що фактично люди
починають відмовлятися від свого реального життя, проводячи до 18 годин на день
у віртуальній реальності. Інше визначення Інтернет - залежності - це нав'язливе
бажання вийти в Інтернет, перебуваючи off - line, і нездатність вийти з
Інтернет, будучи on - line" [4].
Обговорення
даного феномена почалося не так давно: у 1994 р. К. Янг розробила і помістила
на web-сайт спеціальний опитувальник і незабаром отримала майже 500 відповідей,
автори 400 з яких були визнані, відповідно до обраного критерію, як Інтернет -
залежними людьми. У 1997-1999 рр. були створені дослідницькі та
консультативно-психотерапевтичні web - служби з проблематики IAD. У 1998-1999
рр. опубліковані перші монографії з даної проблеми [3].
Кімберлі
Янг наводить 4 симптому Інтернет - залежності:
1.
Нав'язливе бажання перевірити e-mail.
2.
Постійне очікування наступного виходу в Інтернет.
3. Скарги
навколишніх на те, що людина проводить занадто багато часу в Інтернет.
4. Скарги
навколишніх на те, що людина витрачає занадто багато грошей на Інтернет.
Інші вчені
доповнили цей список:
ü
Скорочення
часу на прийом їжі на роботі і вдома, їжа перед монітором.
ü
Вхід
в Інтернет у процесі не пов'язаної з ним роботи.
ü
Втрата
відчуття часу on - line.
ü
Більш
часта комунікація з людьми on - line, аніж при особистій зустрічі.
ü
Постійне
передчуття чергової on - line сесії або спогади про попередній сесії.
ü
Ігнорування
сімейних і робочих обов'язків, суспільного життя, наукової діяльності або стану
свого здоров'я у зв'язку з поглибленою зацікавленістю в Інтернеті.
ü
Неможливість
скоротити час перебування в Інтернеті.
ü
Пропуск
їжі, навчальних занять, зустрічей або обмеження у сні, заради можливості бути в
Інтернеті.
ü
Вхід
в Інтернет з метою піти від проблем або заглушити почуття безпорадності,
провини, тривоги або пригніченості.
ü
Поява
втоми, дратівливості, зниження настрою при припиненні перебування в мережі і
непереборне бажання повернутися за комп'ютер.
ü
«Таємне»
входження в Інтернет в момент відсутності інших членів сім'ї, що
супроводжується почуттям полегшення або провини.
ü
Заперечення
наявності залежності [5].
Часто
Інтернет - залежність розуміється набагато ширше, сюди відносять: залежність
від комп'ютера, тобто пристрасть до роботи з комп'ютером (ігор, програмування
або інших видів діяльності); "інформаційну перевантаження", тобто компульсивне
(від англ.: compulsive - нездоланний)
навігацію по WWW, пошук у віддалених базах даних; компульсивне застосування
Інтернету, тобто патологічну прихильність до азартних ігор, онлайнових
аукціонів або електронним покупок в Інтернеті; залежність від "кібер -
стосунків", тобто від соціальних застосувань Інтернету - спілкування в
чатах, групових іграх і телеконференціях, що може у результаті призвести до
заміни наявних в реальному житті сім'ї і друзів віртуальними; залежність від
порнографічних сайтів в Інтернеті, від обговорення сексуальної тематики в чатах
або спеціальних телеконференціях "для дорослих" [3].
Дослідники
відзначають, що велика частина Інтернет - залежних (91%) користується сервісами
Інтернет, пов'язаними зі спілкуванням. Іншу частину залежних приваблюють
інформаційні сервіси мережі.
Інтернет -
залежність може виникати як залежність від самих різних форм використання
Інтернету, за своїми проявами вона схожа з вже відомими формами адиктивної
поведінки (наприклад, в результаті вживання алкоголю або наркотиків). За даними
різних досліджень, Інтернет - залежними сьогодні є близько 10% користувачів.
Інші дослідження називають цифри 2-6%.
Відзначаються
особливості Інтернет - залежності - це не хімічна залежність, тобто не
призводить до руйнування організму, за впливом на організм вона ближче до
залежності від азартних ігор і т.п. Відзначається, що якщо для формування
традиційних видів залежності потрібні роки, то для Інтернет - залежності цей
термін різко скорочується: за даними К. Янг, 25% адиктів придбали залежність
протягом півроку після початку роботи в Інтернеті, 58% - протягом другого
півріччя, а 17% - незабаром після року. Залежність, як правило, помічають рідні
і близькі аддикта щодо змін в його поведінці, розпорядок дня.
Уважно
досліджуються механізми виникнення Інтернет - залежності. Так, дуже цікаве висловлювання
Дж. Сулер: "Кіберпростір - один зі способів зміни стану свідомості. Як і в
зміненому стані свідомості, взагалі, кіберпростір і все, що в ньому
відбувається, здається реальним - часто навіть більш реальним, ніж
дійсність". Це твердження дозволяє провести паралель між Інтернет - залежністю
і залежності від хімічних речовин, що змінюють стан свідомості [6].
Велика
частина Інтернет - залежних "сидить" у Мережі заради спілкування.
Інтернет - залежність стає можливою завдяки відмінностям реального спілкування
від віртуального. Чільним фактором, завдяки якому явище набуло широкого
поширення, є анонімність особистості в Мережі [4].
Таким
чином, Інтернет є привабливим як засіб відходу від реальності за рахунок
можливості анонімних соціальних інтеракцій. Особливе значення тут має почуття
безпеки й усвідомлення своєї анонімності при здійсненні інтеракцій, включаючи
користування електронною поштою, чатами, ICQ. По-друге, це можливість для
реалізації якихось уявлень, фантазій зі зворотним зв'язком. І останній пункт -
це необмежений доступ до інформації - інформаційний вампіризм [7].
Феномен
залежності від Інтернету може і повинен бути зрозумілий не просто як виключно
патологічна пристрасть, від якого слід за будь-яку ціну позбуватися.
Є думка,
що якщо Інтернет - адикція буде згодом визнана захворюванням. Як правило, ті,
хто стають Інтернет - залежними, змінюють свою особистість. Це вже не та
гармонійна особистість, якою вона, можливо, була спочатку, а особистість вже Адиктивна.
По-перше, для адиктів характерна зміна адиктивної реалізації. Сьогодні він –
Інтернет - залежний, завтра - любовний аддикт, післязавтра - патологічний
гравець, а через трохи часу він пішов в наркотики або алкоголізм. Тобто це не
виключено. По-друге, небезпека полягає в тому, що дуже часто, рано чи пізно,
адиктивні особистості стають соціально дезадаптованими [7].
За
проявами залежності від Інтернету нерідко ховаються інші адикції або психічні
відхилення. Інтернет - залежність не вважається офіційним діагнозом і часто є
симптомом інших серйозних проблем в житті особи (наприклад, депресія, труднощі
в спілкуванні і т.д.) [8].
Очевидно,
проблема Інтернет - залежності існує. Можливо, в ЗМІ її значення дещо
перебільшене. Допомоги психотерапевта потребують ті, хто ігнорує повсякденні
турботи, у кого виявляється зруйнованою побутове життя.
Припущення про наявність або відсутність
залежності можна зробити за допомогою спеціальних тестів. Існує безліч
опитувальників різного ступеня складності, розроблених з метою виявлення
залежності.
Анкета
Шановний друже!
Звертаємося до тебе з проханням
висловити своє ставлення до засобів масової комунікації, зокрема як саме ти
використовуєш соціальні мережі та телепередачі. Уважно читай запитання анкети
та позначай ті варіанти відповідей, які найбільше збігаються з твоєю точкою
зору. У нашому опитуванні немає правильних чи неправильних відповідей. Нам
важливо дізнатися саме твою думку. Анкета анонімна. Заздалегідь дякуємо за
відверті відповіді!
1. Ваша стать
а) чол.
б) жін.
2. Чи є у Вас
вдома комп’ютер
а) Так
б) Ні
2. Чи є у Вас в
телефоні інтернет?
а) Так
б) Ні
3. Чим ви
найчастіше користується для доступу до мережі інтернет?
а) Компьютер
б) Телефон
4. Скільки часу ви проводите в інтернеті?
а) менше години на добу;
б) більше двох годин на добу;
в) більше трьох годин на добу;
г) більше п'яти годин на добу;
д) більше семи годин на добу;
5. Які сайти в інтернеті ви відвідуєте найчастіше?
а) сайти знайомств;
б) ігрові, розважальні сайти;
в) пошукові сайти;
г) соціальні мережі.
6. Якому спілкуванню ти надаєш
перевагу?
а) реальному
б) віртуальному
7. Ваше ставлення до інтернету.
а) вважаєте корисним відкриттям;
б) вам все одно;
в) вважаєте, марною тратою часу;
8. Відчуваєте, що життя без інтернету нецікаве, пусте і
безрадісне.
а) Так
б) Ні
в) Іноді
У всього в
цьому світі є свої плюси і мінуси і Інтернет не є винятком.
З одного
боку, Інтернет - значний дар цивілізації, який у чомусь полегшує і насичує наше
життя. Але з іншого боку, він може бути дуже небезпечний і принести чимало бід
у наше життя.
Звичайно,
це не означає, що потрібно обов'язково викорінити його, як предмет зла, просто
треба ставитися до нього, на мій погляд, не як до засобу розваги і намагатися
користуватися Інтернетом тільки для якихось конкретних цілей, а не сидіти за
ним годинами від безділля або від нудьги. І тоді, мені здається, ми не будемо
отримувати досить негативну реакцію від його використання.
Немає коментарів:
Дописати коментар