Завдання з історії України для учнів 8 класу. Тема: Гетьманщина в часи Мазепи.

Дати й події:

1662 р. – створення Малоросійського приказу

1687-1709 рр. – гетьманування Івана Мазепи

1687 р. – Коломацькі статті

1689 р. – другий Кримський похід

1700 р. – Константинопольський мир

План  уроку

Дати відповіді на запитання (письмово)

1. Як називався період в історії України, який розпочався в другій половині XVII ст.?

2. Якими процесами та подіями на території України він характеризувався?

3. З ім’ям яких гетьманів пов’язують початок і закінчення цього періоду? Чому?

4. Кого ще з гетьманів, діяльність яких припадає на цей час, ви можете назвати? У чому полягало значення їхньої діяльності?

5. Що вам відомо про гетьмана Івана Самойловича?

6. Пригадайте, між якими державами був укладений Бахчисарайський мир та яким був його зміст.

Робота з документами. Прочитайте уривки з двох документів та дайте відповіді на запитання

«Зі спогадів шотландського генерала Патріка Гордона про обрання гетьманом Івана Мазепи»

«25-го виступили в поле неподалік від козацького табору вибрані полки та стрільці... Близько 10-ї години з великого табору прибув генералісимус з боярами й визначними людьми перед військо. Вони подалися до шатра..., наказали принести всі знаки гетьманської влади й покласти на малий стіл, накритий дорогим килимом... Усім козакам наказали стати кругом. По тому визначні з них подалися разом з боярами до шатра-каплиці. Після молитов, що тривали приблизно чверть години, всі вийшли з шатра. Генералісимус сказав козакам, що царі, згідно зі старим звичаєм, дозволили їм обрати вільними голосами гетьмана. Він зажадав, щоб вони ухвалили рішення. Спочатку запанувала коротка тиша. Але згодом почулися голоси, що хочуть обрати Мазепу. Це скоро поширилося, і всі почали кричати, що хочуть Мазепу на гетьмана. Генералісимус запитав визначних козаків, кого вони хотіли б мати за гетьмана.

Усі одностайно відповіли, що хочуть Мазепу».

М. С. Грушевський про обрання гетьманом Івана Мазепи

«Тим часом на першу вість про арешт Самойловича у війську і по полках почалися розрухи против старшини: в таборі під Кодаком прилуцькі козаки вкинули свого полковника і суддю полкового в огонь і засипали землею; в Гадяцькім полку побили декого з старшини, в інших громили старшину... — приятелів гетьмана бувшого. Тому старшина спросила скорше вибрати гетьмана... Очевидно, справа вибору була облажена наперед — Іваном Мазепою. Він пообіцяв Голіцину за своє обрання 10 тис. рублів, і під впливом всесильного тоді Голіцина його кандидатура не стріла ніяких перепон».

Завдання

1. Порівняйте ці два документи й визначте, чи однаково автори характеризують процес обрання гетьманом Івана Мазепи. Чому?

2. Чи позначилась на церемонії виборів колоніальна московська політика щодо України? Свою відповідь обґрунтуйте.

Відео https://www.youtube.com/watch?v=DLrRzXOh9io .

Розповідь про Івана Мазепу . Народився Мазепа 1639 р. у знатній українській родині. Він дістав досить високу освіту. Провчившись у Київській колегії, Мазепа перейшов до колегії єзуїтів у Варшаві й згодом вступив на службу до польського короля.. У 1669 р., повернувшись на Правобережжя, Мазепа вступає на службу
до гетьмана Петра Дорошенка. Виконуючи свою першу ди пломатичну місію, він потрапляє в полон до запорожців, які видають його гетьманові Лівобережної України Іванові Самойловичу. Мазепа намагається перетворити потенційно катастрофічну для себе ситуацію на особистий тріумф.

Він переконує Самойловича зробити його довіреною особою. Ці ж риси допомагають Мазепі встановити контакти з високопоставленими царськими урядовцями. У 1687 р., після зміщення Самойловича, його наступником було обрано не кого іншого, як Мазепу, підтриманого російськими вельможами.

Протягом майже всього 21-річного гетьманування Мазепа проводив традиційну для гетьманів Лівобережної України політику. З небаченою послідовністю він (зміцнює становище старшини, роздавши їй понад тисячу дарчих на землі. Не забуває він і про власні інтереси. Завдяки щедрим дарам від царя Мазепа накопичує близько 20 тис. маєтків і стає одним із найбагатших людей Європи. Мазепа скеровує значну частину своїх особистих прибутків на розвиток релігії та спорудження культурних установ. За Мазепиного гетьманування Києво-Могилянська академія змогла завдяки його підтримці спорудити нові корпуси і збільшити до 2 тис. кількість студентів.

Проте якщо київські спудеї та духовенство складали на його честь захоплені
панегірики, то селяни й козацька чернь мало що доброго могли сказати про
нього. Його відкрита й послідовна підтримка старшини збуджувала повсюдне невдоволення серед народних мас та настроєних проти старшини запорожців. Потенційно вибухова ситуація виникла у 1692 р.. коли Петро Іваненко-Петрик. писар, котрий мав широкі політичні зв'язки, втік на Січ і став піднімати там заколот проти гетьмана. Оголосивши, що настав час повстати проти старшини, яка «смокче народну кров і «визволити нашу батьківщину Україну з-під влади Москви», Петрик у своїх намаганнях утворити незалежне Українське князівство заручається підтримкою кримських татар. Проте коли замість допомоги татари повернули проти нього й стали грабувати населення, популярність Петрика серед народу похитнулася й повстання згасло.

Найбільш вражаюча риса Мазепи як політика полягала в умінні захищати як власні, так і загальноукраїнські інтереси, зберігаючи водночас добрі стосунки з Москвою. Коли в 1689 р. на трон зійшов молодий і енергійний Петро 1. гетьман уже вкотре застосував свій незбагненний дар чарувати можновладців. Він надавав царю активну допомогу в грандіозних походах на турків і татар, кульмінацією яких стало здобуття у 1696 р. Азова — ключової турецької фортеці на Азовському морі.

Старіючий гетьман також постійно давав недосвідченому молодому монархові поради у польських справах: згодом між ними виникла тісна особиста дружба. Козацькі полковники із сарказмом зауважували. що «цар скоріше не повірить ангелові, ніж Мазепі», а російські урядники заявляли. що «ніколи ще не було гетьмана кориснішого і вигіднішого для царя. Як Іван Степанович Мазепа».

Завдяки близьким стосункам із Петром 1 Мазепа зміг скористатися великим козацьким повстанням, що вибухнуло на підлеглому полякам Правобережжі у 1702 р. Після того як цей район знову було заселено, польська шляхта спробувала вигнати звідти козаків. Правобережне козацтво на чолі з популярним у народі полковником Семеном Палієм підняло повстання: перелякані польські урядники повідомляли, що Палій хоче «піти слідами Хмельницького». Сили повстанців уже налічували 12 тис. коли до них приєдналися інші козацькі ватажки — Самійло Самусь. Захар Іскра. Андрій Абазин. Незабаром перед повстанцями впали такі польські
твердині, як Немирів. Бердичів та Біла Церква. З утечею на захід польської шляхти схоже було на те. що розгортається щось на зразок меншого варіанту 1648 року. Однак все ж таки полякам удалося відвоювати значну частину втрачених земель і взяти Палія в облогу в його «столиці» Фастові. Саме в цей час у Польщу вторгається найбільший ворог Петра 1 — король Швеції Карл XII. Мазепа переконує царя дозволити йому окупувати Правобережжя. Знову обидві частини Наддніпрянської України були об'єднані, і заслугу здійснення цього міг приписати собі Мазепа. Щоб гарантувати себе від загрози з боку популярного в народі Палія. Мазепа за згодою Петра 1 наказує заарештувати того й заслати до Сибіру.

Завдання. Прочитайте сторінки 188-190 та складіть схему «Форми землеволодіння на Лівобережжі»

Домашнє завдання . Параграф 26, прочитати сторінки 187-195, ст. 196 № 13 виконати письмово.