Якось
одна людина йшла вздовж берега моря. Вона помітила, що за ніч на берег море
викинуло величезну кількість морських зірок і равликів.
Удалені
вона побачила, як хтось танцює на пляжі. Здивована тим, що хтось так радіє
життю, людина підійшла ближче.
Людина
побачила, що це дитина. Маленька дівчинка старанно збирала на березі морських
зірок і кидала їх у море. Від подиві людина на мить зупинилася, а потім
запитала: «Навіщо ти кидаєш у море морських зірок?» «Якщо я залишу їх на
березі, − відповіла дівчинка, − сонце висушить їх і вони вмруть. Я кидаю їх у
море, тому що хочу, щоб вони жили».
Людина
замислилась, вражена словами дівчини, але потім, згадавши, скільки миль
морського узбережжя вона пройшла, вигукнула: «Таж їх, цих зірок, тут, на
березі, мільярди! Що ти можеш змінити?»
Дівчина
на хвилину замислилася, а потім повільно ахилилася, підняла ще одну зірку і
кинула її в море. Потім повернулася до людини і, усміхнувшись, сказала:
«можливо, ви й праві, але саме для цієї зірочки я змінила життя».
Мораль: Я
сподіваюся, що ви своїм теплом, співчуттям та підтримкою зможете змінити життя
інших людей на краще. І навіть якщо це буде життя однієї людини − це вже велика
справа. Будемо, як сонце, яке світить і для здорових, і для хворих, тобто для
всіх.
Немає коментарів:
Дописати коментар