Бесіда з батьками на тему «Здоров’я вашої дитини»

У 1-й клас приходять повністю здоровими 70 відсотків учнів, а 11-й клас такими закінчують тільки 7 відсотків. Україна займає перше місце в Європі за смертністю населення: 400 тис. смертей щорічно, з них 10 % громадян помирають природною смертю, 20 % - унаслідок нещасних випадків і вбивств, а 70 % - від хвороб

Щодо останньої цифри, зазначу, що 75 відсотків хвороб дорослих беруть свій початок у дитинстві. Це - наслідок умов життя саме в дитинстві і в молоді роки.

Від чого ж залежить стан здоров'я дитини? Від чотирьох факторів: спадковості (20 %), рівня медичного обслуговування (10 %), умов середовища за проживанням (20 %), способу життя (50 %). Як бачите, шановні батьки, здоров'я дитини залежить від вас на 80 відсотків. Дитина половину часу проводить удома, 20 % - у школі і 30 % - сон. Наша школа робить усе можливе, щоб зберегти здоров'я учнів (це пріоритетний нині напрям у навчально-виховній роботі). Організовано гаряче харчування всіх двохсот учнів 1-4-х класів, проводиться щоденна ранкова гімнастика, введено три уроки фізичного виховання. Збудовано новий спортивний зал, обладнано два спортивні комплекси. У нас забезпечується соціально-психологічна адаптація дитини до знаходження свого місця в колективі класу, застосовуються здоров'язберігаючі технології на уроках (методика відповідає віковим особливостям учнів, змінюються види діяльності на уроці, щоби зменшити втому, зростає культура міжособистісних відносин «учитель-учень»). На уроках проводяться фізкультхвилинки, вправи для корекції постави, зору.

У школі озеленено навчальні кабінети, вони провітрюються, словом, знаходяться у зразковому санітарному стані. Ми не допускаємо конфліктів між учнями. Їм даються завдання з валеологічним змістом, акцентується увага учнів на особистій гігієні, необхідності боротьби зі шкідливими звичками. Для них проводяться різноманітні спортивні змагання, дні здоров'я, працює медичний кабінет тощо.

Але цих заходів недостатньо, украй необхідна й допомога батьків. Що ви, шановні батьки, можете зробити для збереження здоров'я своїх дітей? Я пораджу таке.

Проведіть перевірку здоров'я дитини за всіма параметрами: дитина щорічно повинна побувати в невропатолога, хірурга, ортопеда, окуліста, отоларинголога, стоматолога, педіатра, здати аналізи. (Проведеного медогляду у школі недостатньо, щоб визначити стан здоров'я дитини.)

Частіше спілкуйтеся з дитиною, адже менше хворіють ті діти, які часто спілкуються з батьками. Це довели шведські вчені.

Постарайтеся, щоб у сім'ї було побільше радості, посмішок: сміх, радість посилюють імунну систему, позитивно впливають на нервову систему, покращують загальне самопочуття, на 50 відсотків зростає продуктивність навчання.

Зверніть особливу увагу на гігієну зору (зір дітей катастрофічно падає). Не давайте дітям дивитись телевізор більше 1-2-х годин на день. Потурбуйтеся, щоб на робочому місці (столі) дитини було достатнє освітлення. Дитина не повинна читати лежачи. Після 45-ти хвилин підготовки домашніх завдань треба робити перерву.

Зверніть особливу увагу на дотримання гігієни слуху: мити вуха регулярно, не слухати гучної музики, не виходити на мороз без шапки.

Треба стежити, щоб ваша дитина не тягнулась до шкідливих звичок. Звертайте увагу на її харчування. Щодня пропонуйте дитині погризти моркву, таким чином «убиваючи двох зайців»: підгодуємо очі вітаміном А та зміцнимо зуби. На сніданок давайте дитині горіхи, родзинки, курагу - це для посилення мозкової діяльності, а також сир - для зміцнення кісток. Хай вона бере із собою до школи бутерброд. Переконайте дитину у шкідливості чіпсів, ароматизованих сухариків і солодких газованих напоїв (ці продукти забрані зі шкільного буфету, але діти купують їх у торговельній мережі міста). Неправильне харчування призводить до хвороб: діабету, ожиріння, карієсу, гіпертонії, атеросклерозу, серцевих нападів.

Вирощуйте кімнатні квіти. Рослини очищають повітря, насичують його киснем. Старайтеся спільно з дитиною побільше бувати на свіжому повітрі.

Зверніть особливу увагу на поліпшення особистої гігієни. Допоможіть дитині скласти та дотримуватись режиму праці й відпочинку. Лягати спати вона повинна в один і той же час. Перед сном обов'язково треба побувати на свіжому повітрі, прогулятися. У цей час не рекомендуються рухливі ігри, заняття фізкультурою, проте бажане читання спокійних і добрих книжок. Уранці дитина не повинна різко підійматися з ліжка: за ніч між хребцями накопичується рідина, а тому необхідно кілька разів потягнутися, щоб дати можливість хребту «прокинутись». Біля ліжка покладіть масажний килимок із гумовими шпильками, щоб, підвівшись уранці, дитина кілька хвилин потопталась на ньому, подразнюючи активні точки на стопах, приводячи себе в бадьорий стан.

Використовуйте в повну міру засоби народної медицини. Щодня половинка голівки часнику зменшує ризик серцевих захворювань у дорослому житті на 25 відсотків, сік кропиви, споришу зупиняє кров, настоєм ромашки, звіробою лікують горло, мати-й-мачуха позбавляє кашлю тощо.

На зміну ще не так давно актуальній для багатьох батьків проблемі: «Куди подіти дітей на час шкільних канікул?» у дедалі більшій кількості сімей приходить не менш розпачлива: «Як відірвати дитину від комп’ютера?». Погіршення зору, постави, гіподинамія, ігрова залежність — українські батьки не втомлюються лякати своїх нащадків цими комп’ютерними страшилками. У більшості випадків без особливого ефекту.

Складно стверджувати, що в Західній Європі результат подібних сімейних баталій принципово інший. А от термінологія там від вітчизняної відрізняється істотно. Фішинг, грумінг, спамінг, віруси, кіберхуліганство, порносайти — важко навіть визначитися, з якої мови на яку потрібно все це перекладати. І вже тим більше — як від усього цього можна захиститися. Цього року країни Євросоюзу День безпечнішого інтернету відзначили вже вшосте. Як свідчать результати останнього дослідження Eurobarometer, проведеного торік у 27 країнах — членах ЄС, 75 відсотків дітей віком від шести до 17 років активно користуються інтернетом. Причому це стосується і половини дітей тих батьків, котрі самі у Всесвітнє павутиння ні ногою! «Техніку онлайнової безпеки» батьки обговорювали лише з кожним другим малолітнім «мережевиком». У 92 відсотках випадків ішлося про неприпустимість розголошення особистої інформації, у 83 відсотках — про небажаність спілкування з незнайомими людьми.

59 відсотків визнали, що використовують спеціальні фільтри або моніторингове програмне забезпечення. 64 відсотки батьків, які цього не роблять, стверджують, що довіряють своїм дітям. 14 відсотків зізнаються, що просто не знають, як ці програми встановлюються. Стосовно України такої статистики немає. Зате добре відомо, що за рівнем проникнення інтернету наша країна посідає одне з останніх місць на континенті. Висновок про те, що непокоїтися з приводу віртуальних ризиків нам поки що зарано, видається досить переконливим (а головне — втішним) для багатьох. Та тільки не для учасників Коаліції за безпеку дітей в інтернеті. Ініціатором створення цієї коаліції стала торік компанія «Майкрософт Україна». Зараз кількість її чле­нів (бізнес-структур, НВО, окремих міністерств, діячів культури тощо) досягла двох десятків. В активі — запуск сайта «Безпечна веб-країна» (www.onlandia.org.ua), на якому можна знайти багато корисної і важливої інформації. Насамперед — телефон гарячої лінії 8-800-500-33-50, за яким можна подзвонити в міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда—Україна» і повідомити про будь-яку ситуацію, в якій вбачається загроза порушення прав дитини, у тому числі й про ту, яка приходить із мережі, отримати юридичну консультацію та психологічну допомогу, а також поради технічних спеціалістів. На самому сайті теж можна знайти відповіді на багато запитань. Є спеціальні розділи для дітей, для батьків, для вчителів. Там можна завантажити спеціальну — більш безпечну — дитячу електронну пошту, переглянути ролик «Інтернет. Реальніший, ніж ти думаєш», підписати онлайн-послання і навіть запросити до себе волонтерів (із Школи рівних можливостей) для проведення тренінгу.

Втім, створенням сайта учасники коаліції не обмежилися. Саме її зусиллями європейський День безпечнішого інтернету в Україні розтягнувся на цілий місяць. Інформаційно-розважальний марафон, проведений у великих містах країни, завершився проведенням круглого столу в столиці. До участі в ньому було заявлено відразу три міністри і цілий ряд інших високопоставлених і просто добре відомих осіб. Насправді ж рівень представництва виявився значно нижчим. Що, втім, на рівні конструктивності обговорюваних проблем не дуже позначилося.

Що приємно здивувало — жодного нагадування про кризу, яка вже вважається автоматичною індульгенцією практично на всі випадки життя. Представники і комерційних структур, і міжнародних організацій шукали не виправдання, а можливості. Зокрема — супроводжувати спеціальними інформаційними матеріалами кожен продаж комп’ютера, кожне підключення до інтернету. Природно, поки що таке зобов’язання на себе взяли Ерік Франке, генеральний директор «Майкрософт Україна», і Алевтина Шаповалова з телекомунікаційної групи Vega, але хочеться сподіватися, що цю ініціативу підхоплять усі виробники комп’ютерів та програмного забезпечення, усі інтернет-провайдери. Президент Всеукраїнської асоціації комп’ютерних клубів Олександр Бернатович пообіцяв розмістити відповідну інформацію в самих клубах, а Колін Гард, директор програми IREX Global Libraries Ukraine, запевнив, що осторонь цієї кампанії не залишиться жодна з бібліотек, яка співпрацює з його програмою.

І вже зроблене, і намічені перспективи вражають. Хоча зрозуміло, що за дужками залишається найголовніший канал профілактичної роботи з дітьми — школи. За словами Кортні Зукоскі, менеджера програми «Партнерство в освіті» фірми «Майкрософт Україна» (і, по суті, одного з «локомотивів» коаліції), можна привітати той факт, що безпека в інтернеті має стати темою одного зі шкільних уроків за програмою «Основи інформатики». Проте одного уроку, та ще й для старшокласників, недостатньо. Основний ініціатор проведення Дня безпечнішого інтернету в Європі — організація Ins@fe — ще кілька років тому розробила спеціальний посібник для дітей, батьків і вчителів — яскравий, доступний, захоплюючий. Підручник вийшов настільки вдалим, що нині став дуже поширеним у школах більшості країн Євросоюзу (а в деяких країнах навіть передбачено систему матеріального заохочення учителів, які використовують його у своїй роботі). Третє видання цього порадника рекомендоване для користування вже і Радою Європи. Сьогодні залишилися одиниці європейських країн, які не доклали зусиль для його перекладу і поширення. Серед них і Україна.

Хочеться вірити, що інтерес, який до посібника виявило Міністерство освіти і науки, не буде нульовим (як це вже трапилося з Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту). Втім, дітей треба не тільки попереджати про небезпеки, а й захищати. Це дуже добре розуміють представники правоохоронних органів і цілком ігнорують законодавці та судова влада. В українському законодавстві взагалі немає поняття «дитяча порнографія», і, незважаючи на гучні затримання та резонансні справи, про реальну (а саме кримінальну!) відповідальність виробників і розповсюджу­вачів нелегального контенту говорити поки що не доводиться. Зате виникла певна надія на саморегуляторні механізми, всіляко розвивати які знову ж таки рекомендує Рада Європи. Зокрема, голова правління Інтернет-асоціації України Тетяна Попова анонсувала створення сайта, на якому збиратиметься інформація про всі випадки протиправних дій в інтернеті. Передаватиметься вона аж ніяк не в правоохоронні органи, а насамперед самим провайдерам, які на першому етапі спробують вирішити проблему самостійно.

Усвідомлювати серйозність проблем, які несе із собою інтернет, зовсім не означає тільки карати, забороняти, фільтрувати, закривати, конфісковувати. Особ­ливо в українському контексті, в якому, як підкреслює голова Всеукраїнської мережі боротьби з комерційною експлуатацією дітей Катерина Левченко, ще треба розібратися, за що, яка і на кого має покладатися відповідальність. Виховувати в дітях повагу до прав інших людей і вміння обстоювати свої власні дуже нелегко, але нічого більш надійного світова цивілізація поки що не вигадала. Є, звичайно, спеціальні програми, здатні обмежувати доступ дитини до небажаного контенту. Але навряд чи можна заперечити думку фахівців з інформаційної безпеки, котрі стверджують, що жодні засоби захисту не гарантують 100-відсоткової безпеки. Особливо за умови, що сучасні діти є зазвичай набагато більш просунутими користувачами інформаційних технологій, ніж їхні батьки.

На сайті Онляндії можна знайти більш детальний виклад порад батькам щодо гарантування безпеки їхніх дітей в інтернеті. Тут наводимо тільки найважливіші з них:

1. Ще до придбання комп’ютера корисно обумовити з дитиною правила його використання — три­валість, цілі, засоби, обмеження.

2. Спочатку комп’ютер бажано ставити в загальній кімнаті, користуватися ним тільки спільно, а дитину треба привчати обговорювати з батьками все, що відбувалося з нею у мережі, і самим ділитися з дітьми власними враженнями від віртуальних занурень. І батьки не повинні соромитися просити в них підказки чи допомоги!

3. Потрібно попередити дитину, що будь-яка персональна інформація, яку вона залишить у мережі, може бути використана проти неї — або просто з хуліганських міркувань, або в корисливих цілях. Тому повідомляти будь-кому своє справжнє прізвище, а тим більше адресу чи номер банківської картки абсолютно неприпустимо.

4. З іншого боку, потрібно навчитися критично ставитися до будь-якої інформації, отриманої з мережі; знати, як можна перевірити її достовірність, як і для чого можна використати.

5. Обмежувати віртуальні соціальні контакти дітей із певного віку особливо складно, і заборонами тут справі не зарадиш. Розумніше заручитися обіцянкою, що навіть коли дитина захоче зустрітися з якимсь своїм віртуальним знайомим «вживу», то ця зустріч має відбуватися тільки в людному безпечному місці, щоб батьки про це знали, і з обов’язковими «контрольними дзвінками». Діти повинні розуміти, що вони не залишаються з віртуальними проблемами сам на сам, що їм є з ким ці проблеми обговорити, до кого звернутися по допомогу.

6. Необхідно також пам’ятати, що дитина може виявитися не тільки жертвою віртуальних зловмисників, а й сама чинити протиправні дії. Мало хто в нашій країні думає про те, що, завантажуючи йому крадені антивірусні програми або ж залишаючи на різних сайтах зухвалі анонімні коментарі, ми самі демонструємо дитині віртуальні безкарність і вседозволеність, до яких у реальному житті вдаємося набагато рідше.

Фішинг — використання інтернет-технологій з метою отримання доступу до конфіденційної інформації про користувачів (паролів, логінів, фінансової інформації тощо). Один із найпоширеніших прикладів — розсилання електронних листів нібито від імені відомих адресатів із прямим посиланням на спеціально створену фальшиву веб-сторінку (наприклад з умовами якоїсь надзвичайної акції або з повідомленням про подарунок на день народження).

Грумінг — входження в довіру до дитини з метою схилити її до якоїсь неналежної поведінки, у тому числі й у сексуальному плані.

Шановні батьки! Треба зробити все, що залежить від вас, щоб ваші діти були здоровими.

Список використаної літератури

1. Антипкін Ю. Г., Неділько В. П., Арабська Л. П. Динаміка показників здоров’я дітей, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях. У кн.: Актуальні проблеми епідеміології та первинної профілактики медичних наслідків аварії на ЧАЕС. – К., 2000. – С. 189–194.
2. Квашніна Л. В., Родіонов В. П., Маковкіна Ю. А. До оцінки стану здоров’я здорових дітей молодшого шкільного віку з урахуванням індивідуально-типологічних характеристик їх розвитку. Матеріали наук.-практ. конференції “Профілактика та реабілітація найбільш поширених захворювань у дітей та удосконалення їх диспансеризації”. – Київ, 26–27 жовтня 2002 р. – С. 62.
3. Лук’янова О. М. та ін. Актуальні проблеми здоров’я дітей в умовах наслідків авaрії на ЧАЕС. У кн.: Медицина дитинства. – К., 2001. – С. 53–101.